Ми кожного
року говоримо фразу «мій день народження» чи «моє день народження», але не
завжди знаємо, як сказати правильно.
Досить часто
в усному мовленні можна почути варіант «моє день народження», але за правилами
української мови цей варіант є граматичною помилкою.
То як правильно казати: «мій» чи «моє день
народження»?
Для того,
щоб визначити правильне закінчення, треба звернутися до головного слова в цьому
словосполученні. В синтаксичній одиниці «день народження» головним словом є
іменник «день». Друге слово від нього залежне. Воно пояснює його.
Слово день
чоловічого роду, тобто він, а не воно. Тому день народження був, а не було.
Правильно: У мене був день народження.
Також слід
говорити:
Ø мій день
народження, а не моє день народження;
Ø ми були на
дні народження, а не на день народженні;
Ø святкування
днів народження, а не днів народжень.
Ø вітаю з днем
народження, а не з днем народженням.
Як пишеться
день народження з малої чи з великої букви?
Фразу «З
Днем народження!» зазвичай пишемо з великої літери. Та насправді слово «день»
потрібно писати з малої – «З днем народження!», пояснив мовознавець Олександр
Авраменко. Згідно з чинним правописом, а саме на нього треба орієнтуватися, з
великої літери треба писати назви історичних подій, свят і знаменних дат.
Проте з
цього правила є винятки.
Як зазначає
мовознавець, якщо ви бажаєте показати людині, як ви її поважаєте, то можна
написати у привітанні фразу «З Днем народження!» з великої літери. Якщо ви
хочете продемонструвати свою особливу повагу до людини, яку вітаєте, то не буде
гріхом у вітальній листівці чи в соціальних мережах написати слово «день» з
великої літери. У такий спосіб ви, звичайно, виявите повагу до цієї людини. Це
стилістичний прийом.
Коментарі
Дописати коментар