Підтримаємо мову кримських татар

    Із 6000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення. Кримськотатарська мова посідає третє місце в Україні за кількістю носіїв, та незважаючи на це, вона швидко виходить з ужитку. Стан мови кримських татар пригнічує. Протягом десятиліть вона втрачає носіїв, мовній зв'язок між поколіннями щезає, російська окупація кримського півострова, коли частина сімей опинилися на материку, а частина залишилася на окупованій території, ще більш прискорила цей сумний процес.

За даними ЮНЕСКО, кримськотатарська – одна з мов, які перебувають під серйозною загрозою зникнення.

Що це означає? Покоління бабусь і дідусів ще спілкується нею. Їхні діти розуміють, але зі своїми дітьми переважно не говорять кримськотатарською. Діти ані між собою, ані з батьками вже не розмовляють рідною мовою. 

Як росія нищила кримськотатарську?

Вплив російської держави почався з першою окупацією Криму ще у 18 столітті — після Кримської війни півострів став частиною Російської імперії. Тоді була перша хвиля масової міграції, переважно в Туреччину. Поїхало багато інтелігенції та заможних родин, а люди, переважно робітничий клас, який залишився, наймалися на некваліфіковану працю до російськомовних підприємців і вельмож. З напливом росіян, кримським татарам довелося вчити й послуговуватися російською. 

У 1917 відбувся етап державотворення — проголосили Кримську Народну Республіку, і відбувся перший Курултай кримськотатарського народу. Республіку визнала Українська Центральна Рада. У 1918 році прийшла радянська влада — почались переслідування кримськотатарської інтелігенції та учасників Курултаю, більшовики закривали мечеті та релігійні школи. 

Голодомор 1922-1923 років був особливо нищівним в Криму — йдеться про сотні тисяч загиблих серед кримських татар, що є великим показником для нечисленного народу. 

У 1944 радянська влада влаштувала депортацію кримських татар, яка чи не найбільше вплинула на подальший розвиток кримськотатарської мови — люди були абсолютно відірвані від природного середовища проживання та мусили послуговуватись мовою місць депортацій: Узбекистану, Сибіру (росія), Казахстану. Кримськотатарських шкіл та університетів не було. Молодь, яка народжувалась в депортації, все менше використовувала рідну мову, і спілкування обмежувалось родинним колом.

Під час повернення кримських татар у Крим — основна хвиля припала на 1985-1990 роки — на півострові склалася ситуація, коли кримськотатарських шкіл не було. Після здобуття незалежності України державною мовою в Криму майже не послуговувались, і навіть держоргани переважно використовували російську. Знову ж таки, кримські татари були вимушені пристосовуватися до цих умов: вивчати вже українську або російську мову і відправляти своїх дітей в російськомовні школи.

Українськомовних шкіл навіть за часи незалежності та до тимчасової окупації Криму було менш як два десятки на весь півострів. Кримськотатарських — ще менше: одна в Бахчисараї та ще одна в Старому Криму (ідеться про школи з повністю українською і з кримськотатарською мовами викладання).

Після російської окупації Криму у 2014 році кримськотатарську мову, якщо і викладають в школах, ставлять факультативом і одним з останніх уроків, щоб втомлені та голодні після занять діти не ходили на ці уроки. Батьків часто змушують відмовлятися від предмету, навіть як від факультативу. 

Рідна мова – це своєрідний культурний кордон, межа між «своїм» та «іншим». Чим масштабнішою стає глобалізація у сучасному світі, тим гострішим є запит на «індивідуальні» мови різних народів. А відтак, живе функціонування мови – в освіті, літературі, масовій культурі, науці – є чи не єдиним чинником для збереження народу та його ідентичності в глобалізованому світі.

Як і багато інших національних меншин у збереженні своєї мови, самобутності і культури, кримські татари бачать для себе основне завдання сучасності. У цю задачу входить збереження кримськотатарської мови серед зрілого покоління і передача його молодим поколінням.

Пропонуємо відкрити для себе самобутність кримськотатарської мови.

Кілька важливих слів кримськотатарською:

Адалєт — справедливість

Адет — традиція

Ана — мама

Топрак — земля

Сайг'и – повага

Бала — дитина

Ватан — Батьківщина

Рух — дух

Джаним — душа моя, кохана

К'ирим — Крим

Намус — честь

Бариш — мир.

Адалєт — справедливість

Саг'лик — здоров'я

Тіль — мова

Севгі — любов

До вашої уваги пізнавальні відео про кримськотатарську мову, а також читання віршів її носіями.

Відео: Кримськотатарська мова – як продовжити вивчення мови https://www.youtube.com/watch?v=N8hh2UHH_Ps&list=PLx2NL00k-0NX1v6jc1M4NHaXEjiUtOxfc&index=33

Писемна спадщина кримських татар

https://www.youtube.com/watch?v=2Bqg4VBtrxQ&list=PLx2NL00k-0NX1v6jc1M4NHaXEjiUtOxfc&index=7

Відео: Читання віршів носіями мови

https://www.youtube.com/watch?v=BjLRu3P0DUA&list=PLx2NL00k-0NX1v6jc1M4NHaXEjiUtOxfc&index=7

https://www.youtube.com/watch?v=8KPiGZSF7BU&list=PLx2NL00k-0NX1v6jc1M4NHaXEjiUtOxfc&index=35

Відео: BIZIM ВІРШІ. Захисник Азовсталі Асан Ісенаджиєв читає вірш Лесі Українки "Зимова ніч на чужині"

https://www.youtube.com/watch?v=Z3sVHcrRG4c

BIZIM ВІРШІ. Режисер Ахтем Сеітаблаєв читає вірш Тараса Шевченка "Заповіт"

https://www.youtube.com/watch?v=m88MLp7aQCw

BIZIM ВІРШІ. Режисер Наріман Алієв читає вірш Тараса Шевченка "Не так тії вороги..."

https://www.youtube.com/watch?v=eT_ZRrT1gfk