Що учням Чернігівщини заважає спілкуватися українською? Опитування

     Державна служба якості освіти провела моніторинг шляхом онлайн-анкетування вчителів, батьків та учнів (старше 14 років) з 19 квітня по 4 травня 2023 року. У Чернігівській області в опитуванні взяли участь 130 вчителів, 320 батьків та 650 учнів з 14 громад. Для розрахунку репрезентативної вибірки був використаний імовірнісний метод формування вибірки, яка охопила 70% шкіл у сільській місцевості та 30% у містах. Про це Суспільному розповіла начальниця управління Державної служби якості освіти в Чернігівській області Тетяна Маханькова.

Що виявило опитування?...

Освітній процес у школах області здійснюють українською мовою. 100% вчителів, 96% батьків та 95% дітей вважають українську – рідною. В тому, що вчителі вільно володіють державною мовою – впевнені 94% педагогів і стільки ж учнів. Натомість батьки вважають, що у сільській місцевості кожен п’ятий вчитель володіє українською на середньому рівні.

Щодо вільного володіння українською мовою учнями, то усі опитані (вчителі, батьки й самі діти) переконані: таких менше половини, решта або володіє на середньому рівні, або ж задовільно.

75% вчителів та більшість учнів/учениць між собою на уроках спілкуються лише українською мовою, що свідчить про переважання україномовного середовища. Натомість педагоги зауважили, що на мовний розвиток дітей суттєво впливає те, як спілкуються у родині.

В опитуванні батьки вказали, що більшість із них розмовляють зі своїми дітьми та на роботі українською мовою. Однак 14% – як українською, так і російською однаковою мірою, а 7% – використовують переважно російську.

Діти ж вказали, що кожен четвертий з них (тобто 25%) вдома спілкується або виключно російською, або і російською, і українською. А з учителями та друзями поза межами школи у 81% випадків вони обирають для спілкування українську.

 А що як до вас звертаються російською?

На таке запитання майже усі опитані вчителі відповіли, що підтримують діалог українською та переважно українською мовою. А от кожен п’ятий батько/мати (20%) та кожен четвертий учень (25%) – відповідають на звернення як українською, так і російською мовою.

Спілкування в соцмережах

У соціальних мережах усі педагоги та майже 90% батьків комунікують українською та переважно українською мовою. При цьому кожен четвертий учень (тобто 25% від усієї кількості) спілкується у соцмережах російською. Всеукраїнські показники приблизно такі ж самі.

Але у порівнянні з попереднім роком, діти стали більше, а саме на 17%, використовувати україномовний контент і більше на 9% спілкуватися онлайн виключно українською. Та 62% (проти минулорічних 43%) школярів вважають мову контенту важливою. До речі, батьки також на 19%, порівняно з минулим роком, більше стали використовувати українську мову в Інтернеті.

Тим часом залишається більше третини опитаних серед дітей (37%), які мають думку, що мова медіапростору не має значення. Варто зазначити, що для учнівства міської місцевості цей показник становить 28%, а сільської – 42%.

Про бажання вивчати українську

75% учнів мають бажання додатково вивчати державну мову. При чому учні міської місцевості активніше долучаються до підвищення рівня володіння українською, а майже кожен третій учень/учениця (33%) із сільської місцевості не мають бажання вдосконалювати мовну компетентність.

Функціонування мережі курсів/тренінгів з підвищення рівня володіння державною мовою підтримують 100% вчителі та 91% батьків міської місцевості. Натомість кожен десятий вчитель (10%) та кожен п’ятий батько/мати (20%) сільської місцевості не вбачають у цьому потреби.

Що заважає?

За допомогою опитування також проаналізували чинники, які негативно впливають на використання учнями/ученицями державної мови в усіх сферах життя.

Вчителі вважають, що це:

- мова контенту в соцмережах (60%);

- мова у сім’ї (40%);

- звичка спілкуватися російською (29%);

- недостатній рівень володіння українською (25%).

Натомість 65% батьків вважають: дітям ніщо не заважає спілкуватися українською. Щоправда, 15% батьків вказують, що на заваді – звичка спілкуватися російською, а 18% — звичка споживати російськомовний контент.

Самі ж учні такої думки:

- 46% учнів вважають, що їм ніщо не заважає спілкуватися державною мовою і вони це роблять;

- третина (33%) вважає причиною звичку спілкуватися не державною мовою;

- майже кожен п’ятий учень (17%) визнає, що рівень володіння українською мовою потребує покращення, і саме це їм заважає;

- 15% вказують, що відсутнє середовище, де можна вдосконалювати рівень володіння українською мовою.

Серед відкритих відповідей діти зазначали, що в повсякденному житті вони звикли розмовляти суржиком, та розповіли: в їхньому середовищі, а також у родині, є ті, хто розмовляють російською мовою та/або суржиком, що негативно впливає на їхнє володіння українською мовою в усіх сферах життя.

Щоб підвищити рівень володіння українською мовою, треба...

На думку учнів/учениць:

- перебувати в україномовному середовищі;

- соціальні мережі мають бути україномовні;

- застосунки та налаштування на гаджетах мають бути україномовні;

- літературне читання має відбуватися українською мовою.

На думку вчителів і батьків:

- збільшити кількість годин для вивчення української мови та літератури;

- запровадити факультативні заняття та гуртки з української мови;

- удосконалити підручники з української мови та літератури;

- запровадити факультативи для батьків, щоби вони більше спілкувалися в повсякденному житті з дітьми українською мовою;

- підвищити рівень володіння українською мовою педагогічних працівників.