Багато слів
в українській мові мають довгу історію та еволюцію, іноді змінюючи своє
первинне значення чи втрачаючи його повністю. Архаїзми, які втратили
актуальність, але залишились в нашій мові, часто призводять до цікавих та
неочікуваних асоціацій. Розглянемо десять слів, які колись мали зовсім інше
значення, а тепер можуть здивувати.
Які ж слова
раніше мали зовсім інше значення?..
Бидло. Наразі це слово ми звикли сприймати як
лайку. А раніше так називали велику рогату худобу, зокрема – биків. І чим
більше у господарів було бидла, тим вони були заможніші і тим більше їх
шанували.
Бовдур. Сьогодні це також грубе слово, а
за часів Київської Русі так називали ідолів, які були витесані з дерева. Хоча
наразі в деяких регіонах України також побутує це слово у прямому значенні,
коли говорять про димарі, які збереглися в оселях дотепер.
Гість. Ми звикли, що гості – це ті, хто до нас
приходить чи приїжджає. А раніше так називали чужинців і приїжджих купців.
Ганьба. До середини дев’ятнадцятого
століття це слово означало будь-яке розважальне видовище, те, що виставлено на
огляд, а не сором, як у наші часи.
Здоровий. Ця лексема нам відома у
декількох значеннях – великий і не хворий. А за часів Київської Русі так
називали успішних воїнів, які приходили з битви переможцями, хоча й поранені,
але живі. Тому раніше це слово асоціювалося з успіхом, таланом та щастям.
Жир. За часів Київської Русі це слово мало
значення побажання достатку, розкоші та надлишків. Навіть були імена з таким
коренем – Жирослав, Доброжир, що означало матеріальний достаток. В українській
мові побутує фразеологізм «з жиру біситься», тобто, всього має доволі і чимось
не задоволений.
Кричати. Наразі це слово означає те, що
хтось голосно розмовляє, переходить на крик. А кілька століть тому воно мало
значення – орати землю.
Пиво. Ця лексема мала раніше збірне поняття і
означала будь-який напій. Потім так стали називати всі алкогольні напої, а ще
пізніше напій з хмелю, сучасне пиво.
Празник. Слово мало значення «порожній»,
тобто вільний від роботи день або сучасною мовою – вихідний. З ним пов’язані
слова «попразник» – перший день після вихідного, «празний» – ледачий,
«празникувати» – бити байдики, нічого не робити.
Цілуватися. Раніше в українців була традиція
– цілуватися при зустрічі, зичити щастя та здоров’я. Це слово означає
«цілитель», «цілющий», тому вважалося, що коли люди обмінювалися цілунками, то
вони зцілювали одне одного.
Джерело:
Коментарі
Дописати коментар