Як правильно називати жителів обласних центрів України

 

Українці досить часто роблять помилки, вживаючи суржикові або й узагалі непритаманні нашій мові назви мешканців міст. Ми допоможемо виправити ці помилки, а також пояснимо, коли доречно вживати слова «мешканці» та «жителі».

Мешканці чи жителі – як правильно?

Відомий український мовознавець Олександр Авраменко зазначає: слова «житель» і «мешканець» є синонімами. Однак із населеними пунктами та країнами краще вживати наше давнє слово «житель». А з житлом – запозичене з польської мови слово «мешканець» (до прикладу, мешканець будинку).

Як правильно українською називати жителів

обласних центрів України

Під час насильницького зближення української мови з російською в українські катойконіми (назва мешканців певної місцевості, співвіднесена з топонімом) просочилися різні -чани, і з'явилися в нас кримчани, полтавчани, луганчани тощо.

Натомість -чани ліпити до кожного катойконіма не варто. Із -чани утворюються назви тільки від тих населених пунктів, які мають суфікси -иць-, -ець-, -цьк-, -ц-, -ч-, -к-: наприклад, Чернівці – чернівчани. Також в українській мові є назви, де можна утворити паралельні форми з -ян-: наприклад, іванофранківці / іванофранків'яни. Принагідно зауважимо, що назви людей за національною ознакою або за місцем проживання пишемо з малої літери.

Як правильно:

·       Київ – кияни – не києвляни;

·       Львів – львів'яни – не львов’яни і львівці.

·       Одеса – одесити, одесці – не одєсіти;

·       Дніпро – дніпровці, дніпряни – не дніпропетровчани;

·       Харків – харківці, харків'яни – не харковчани;

·       Чернігів – чернігівці, чернігів'яни – не черніговчани;

·       Івано-Франківськ – іванофранківці, іванофранків'яни.

Зверніть увагу! Іванофранківці, на відміну від

Івано-Франківська, пишемо разом.

·       Тернопіль – тернопільці, тернополяни – не тернопільчани;

·       Полтава – полтавці – не полтавчани.

Тут принагідно згадаймо «Наталку Полтавку»: зачинатель нової української літературної мови Іван Котляревський не назвав свій твір «полтавчанка».

·       Луганськ – луганці – не луганчани.                                                                      

  

Що цікаво! Найпродуктивнішим у назвах жителів в українській мові є суфікс -ець (у формі чоловічого роду), зафіксований ще в XlV столітті. Тому й кажемо: полтавець – полтавка – полтавці; луганець – луганка – луганці.

·       Запоріжжя – запоріжці – не запорожани;

·       Херсон – херсонці;

·       Миколаїв – миколаївці;

·       Черкаси – черкасці – не черкащани;

·       Суми – сумці, сум'яни – не сумчани.                                                                        

До речі, професор Олександр Пономарів вважав чужими в українській мові такі слова:

·       черкащани, замість якого має бути черкасці;

·       сумчани, замість якого має бути сум'яни.

Інші філологи називають ще слово «сумці», бо воно найдавніше.

·       Луцьк – лучани;

·       Донецьк – донеччани;

·       Кропивницький – кропивничани;

·       Хмельницький – хмельничани.

Цікаво! Якщо глянути у правопис, то знайдемо, що під час відмінювання суфікси -к , -цьк переходять у -ч, -чч.

·       Ужгород – ужгородці;

·       Житомир – житомирці, житомиряни – не житомирчани;

·       Рівне – рівенці, рівняни – не рівничани.

Чому «рівенці», пояснював Святослав Караванський у своїй праці «Секрети української мови»: «У прикметниках, утворених від міст із наростком «н», звук «н» звучить тільки один раз».

·       Вінниця – вінничани;

·       Чернівці – чернівчани.

    Професор Олександр Пономарів вважав чужими в українській мові «криворожан» і віддавав перевагу слову «криворіжці». Тож:

Кривий Ріг – криворіжці – не криворожани.

Можна, звичайно, сказати і «житель/-ка Кривого Рогу».

Також подаємо й інші назви і радимо звернути увагу на правопис цих слів:

·       Горішні Плавні – горішньоплавенці, горішньоплавенець, горішньоплавенка;

·       Гола Пристань – голопристанці, голопристанець, голопристанка;

·       Часів Яр – часовоярці, часовоярець, часовоярка;

·       Давидів Брід – давидовобродівці, давидовобродівець, давидовобродівка;

·       Залізний Порт – залізнопортівці, залізнопортівець, залізнопортівка;

Також жителів таких населених пунктів можна називати за основним словом: плавенці / плавнівці, пристанці, бродівці, портівці.

Зверніть увагу! Жителі Кам'янця-Подільського – кам'янчани.

Зауважимо також, що не всюди у назвах населених пунктів ви можете знайти точне визначення відповідно до правил. Іноді трапляються винятки, адже назва може мати певні сторонні асоціації, закон економії мовних зусиль тощо. Наприклад: Київ – кияни – а не київці.

Джерело: https://24tv.ua/education/nazvi-zhiteliv-mist-bez-surzhiku-yak-pravilno-nazivati-zhiteliv_n2640442