Усталені вирази, які ми вживаємо помилково

 

Усталених виразів, які ми чи не щодня вживаємо, є багато. Але часто в тому, що ми вживаємо регулярно, якраз і допускаємо найбільше помилок. А часом навіть не здогадуємося, що робимо це не правильно. У яких фразах криються помилки і як їх замінити? Про все це у нашій підбірці.

1.Крайній раз

Неправильно:  Крайній раз.

Правильно: Останній раз.

Дедалі частіше поширюється вживання виразу «крайній раз» замість «останній раз». Тепер можна почути навіть про «крайній день у цьому році».

Вислів «крайній раз» є калькою з російської мови (крайний раз) і його використання вважається помилковим у літературній українській мові. Отже, коли ви хочете позначити останній випадок чогось, варто використовувати саме «останній раз».

«Останній» використовується для позначення завершення чогось у ряді подій або часовому відрізку. Наприклад:

·       останній день місяця;

·       останній раз, коли я бачив свого друга;

·       останнє попередження.

         «Крайній» використовується для позначення чогось, що знаходиться на краю, межі або у фінальній частині чогось. Наприклад:

·       крайня межа поля;

·       крайній будинок на вулиці;

·       крайня точка маршруту.

Український мовознавець Олександр Авраменко зауважує, що, вислів «хто крайній» – не правильна форма запитання. Правильно буде – «хто останній у черзі».

«Багато людей уникають слова останній через те, що одне з його значень має такий негативний відтінок – нікчемний, найгірший серед інших, поганий. Але дарма. Бо головне значення слова останній – той, що закінчує собою ряд предметів, явищ, дій. А ось крайній – це той, що скраю, з краєчку», – пояснив Авраменко.

2. Сумую за тобою.

Неправильно: Сумую за тобою.

Правильно: Скучив за тобою. Сумую без тебе.

Сумують без когось люди дуже по-різному. Розповідаємо, як робити це правильно.

В українській мові правильно: «скучити за тобою».

Також в українській правильно: «сумую без тебе», «сумую, згадуючи тебе», «сумую, що я далеко від тебе», «сумую, що з тобою давно не бачились».

А от «сумую за тобою» – це хоч і не помилка, але це явне перенесення сталої й єдиної дієслівно-прийменникової конструкції «скучити за» на слово «сумувати», яке зовсім не є конструкцією з прийменником. Краще його уникати.

3. Давай повирішуємо проблему.

Неправильно: Повирішуємо.

Правильно: Вирішимо.

Дієслово «повирішувати» існує й має значення «вирішувати протягом якогось часу» чи «вирішити весь набір завдань».

Але дедалі частіше можна почути «давай сядемо й повирішуємо» якусь проблему (у суржику також вживають аналогічний русизм-жаргонізм: «порішаємо»).

Дехто переконаний, що це звичайний синонім слова «вирішимо». Але насправді говорити так не зовсім правильно. У культурному суспільстві такими фразами краще не розкидатися.

4. Оплачуйте за проїзд.

Неправильно: Оплатити за проїзд.

Правильно: Оплатити проїзд. Платити за проїзд.

«Оплачуйте за проїзд» – ще одна поширена помилка мовлення. За проїзд можна платити, сплатити, заплатити.

А оплачувати правильно лише проїзд – без жодних прийменників.

5. Присядьте. Сядьте.

Неправильно: Присядьте. Сядьте.

Правильно: Сідайте.

Зізнайтеся, як часто ви чули незграбне «присядьте» в сенсі «сідайте»?

Причина його поширення полягає в тому, що слово  «сідайте» нібито асоціюється з в’язницею й кримінальним світом.

Однак найсмішніше, що дієслово «присядьте» насправді або походить від «присісти», тобто «сісти навпочіпки» (як роблять нерідко ті самі кримінальні елементи), або означає «сісти на дуже короткий час» («присісти перед дорогою»).

Що ж стосується заміни у наказовому способі недоконаного виду «сідайте» на доконаний «сядьте» – це не помилка. Але це сприймається як заміна запрошення на наказ. Відтак «сядьте» доцільно вживати лише з чіткими вказівними означеннями: «сядьте рівно!». Або, якщо треба зупинити оратора й наполягти, аби він повернувся до стільця, можна наказати: «прошу сісти».

А от ввічливо правильно запрошувати до стільців: «прошу сідати»; «сідайте, будь ласка». І тільки так. 

6. Пестливо-зменшувальні суфікси до назв речей і явищ, які не є маленькими.

Неправильно: Жіночка. Печалька. Пельмешки.

Правильно: Жінка. Печаль. Пельмені.

«Смаколичок», «винишко», «днюшечка» – зменшувально-пестливі суфікси не є прикрасою мови, коли не йдеться про дуже маленькі явища чи предмети.

Причина поширення зменшувальних суфіксів – схильність до пом’якшення своєї жорсткості, своєрідний спосіб показати нашу доброту і ввічливість.

Але це не працює. Більшості людей неприємно чути штучний вжиток пестливих форм слів. І літературна мова недоречний вжиток зменшувальних форм слів не схвалює.

7. Я вибачаюся за…

Частина «-сь» / «-ся» в дієсловах вказує на зворотну дію –  тобто щось, що ви робите самі відносно себе. Тож ви вибачаєте себе, а не просите вибачення за свою помилку чи неточність. Натомість коректний варіант виглядає так:

·       перепрошую;

·       вибачте;

·       прошу вибачення.

Сподіваємося, що ваше спілкування  буде позбавленим подібних недолугостей – і стане комфортним та продуктивним для усіх учасників розмови будь-де і будь-коли.

        Джерело: https://zno.if.ua/?p=6070