У діловому
мовленні (і в усному, і в писемному) лексичні скорочення функціонують як
самостійні слова. Щоб не припуститися помилок при вживанні їх у ділових
паперах, слід дотримуватися правил правопису складноскорочених слів:
1) з великої
літери пишуть складноскорочені слова, які вживають на позначення установ як
власні назви, тобто одинично: Укрінформ, Укрпрофспілка, Укргаз, Держкіно,
Нацбанк;
2) з малої
літери пишуть складноскорочені слова, які стали родовими назвами: облвно,
міськрада;
3) назви,
утворені з початкових букв імен власних і загальних, пишуть великими літерами,
без крапок. Вони не відмінюються: ООН, ТЕЦ;
4)
абревіатури, які утворено від загальних назв і вимовляють, як звичайні слова,
пишуть малими літерами: неп – непу, рагс – до рагсу. Такі слова звичайно
відмінюють.
Так само відмінюють ініціальні (складені з перших літер або перших звуків слів). Скорочення типу БАМ, а їх закінчення приєднуються до останньої літери абревіатури без будь-якого знака: з БАМу, на БАМі, з ВАКу, ВАКом.
Від
абревіатур слід відрізняти графічні скорочення, які вимовляються повністю і
скорочуються лише на письмі: доц. (доцент), к.т.н. (кандидат технічних наук),
проф. (професор).
Типи
графічних скорочень
Графічні
скорочення поділяють на кілька типів:
· крапкові: м.
(місто), р.(рік);
· дефісні: р-н
(район), вид-во (видавництво);
· дробові: а/с
(абонентська скринька), в/ч (військова частина);
· курсивні: на
позначення фізичних величин, валют та ін. (лише після цифрових назв) – 45 т,
250 грн (крапка не ставиться);
·
комбіновані: півд.– східн.
У ділових
паперах можна використовувати лише загально-нормативні графічні скорочення, не
перевантажуючи ними текст. Необхідно дотримуватися правил їх творення і
оформлення.
1) Не можна
скорочувати:
· псевдоніми
(не Мирний, а Панас Мирний, не Л. Українка, а Леся Українка);
· подвійні
прізвища (не К.-Карий, а Карпенко-Карий, не
Г.-Артемовський,
а Гулак-Артемовський);
· слова на
голосну, якщо вона не початкова в слові (наприклад, о. – острів), та на м’який знак: Наприклад, слово спеціальний
може бути скорочене: спец., спеціальн.
2) При збігу
двох однакових приголосних скорочення треба робити після першого приголосного:
карданний вал – кардан. вал.
3) За збігом
двох і більше приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після
останнього приголосного: невід΄ємний – невід΄єм., невід΄ємн.
4)
Скорочення у множині типу роки, томи записують двома першими літерами:
рр., тт.
5)
Скорочуючи словосполучення, зберігають написання великих та малих літер,
дефісів: Південно-Західна залізниця – Півд.-західн. залізниця.
6) На місці
скорочення ставлять крапку: обл. (область), п. (пункт).
7) У одному
тексті треба вживати скорочення лише в одній формі. Наприклад, скорочення слова
товариш має бути вжито або у формі
т., або в формі тов.
Таким чином,
лексичні й графічні скорочення, якщо ними правильно користуватися, виконують
дуже важливу функцію – допомагають створювати стислий, лаконічний текст без
втрат інформаційного наповнення.
Джерело: https://zno.if.ua/?p=3251
Коментарі
Дописати коментар