Як запам’ятати правила вживання м’якого знаку

 

Написання слів із м’яким знаком уже не один рік посідає одне з чільних місць в хіт-параді найпоширеніших орфографічних помилок. Принаймні, такий висновок роблять учителі української мови у кінці навчального року.

Насправді, це не так і дивно, бо ж існує стільки нюансів: тут і написання м’якого знаку в українських словах, і м’який знак у словах іншомовного походження, і м’який знак у прізвищах та географічних назвах, і неологізми, які завойовують мовний простір швидше за інтернет-з’єднання. То як же вивчити правила вживання м’якого знаку раз і назавжди?

Написання м’якого знаку

М’який знак – це буква без звуку, але з важливою місією: саме наявність м’якого знаку після приголосного робить його вимову м’якою або пом’якшеною.

Загальне правило, яке червоною ниткою буде проходити через усю статтю, звучить так: м’який знак можемо писати після д, т, з, с, ц, л, н і дз при м’якій вимові: близько, молотьба, Грицько, ганьба.     

М’який знак може писатися після д, т, з, с, ц, л, н і дз:

·       в кінці слова: тінь, сіль, ґедзь, зась, смерть, палець, день

·       в середині слова в буквосполученні ьо після д, т, з, с, ц, л, н, дз і р: дьоготь, дзьоб, тьохкати, сьомий, льон, ларьок, трьох

·       після -л- навіть перед наступним м’яким приголосним: їдальня, сільський, ковальський, пальці, спільник

·       у суфіксах -ськ-, -цьк-, -зьк-(пригадайте правило чергування приголосних звуків): французький, по-англійськи, кріпацький

·       у пестливо-зменшувальних суфіксах -оньк-, -еньк-, -есеньк-,

-ісіньк-, -юсіньк-: малесенький, долонька, тонюсінький, свіжісінький

·       у дієсловах в буквосполученні -ться: робиться, молиться, котиться, співаються, пишуться

·       у словах з буквосполученням -льц-, -льч-, якщо вони походять від слова з -льк-: ляльці, ляльчина – бо походить від лялька, шпильці – бо шпилька, кульці – бо кулька, гульці – бо гулька

·       у словах з буквосполученням -ньц-, -ньч-, якщо вони походять від слова з -ньк-: доньці, доньчин – бо донька, няньці – бо нянька 

Давайте трохи узагальнимо отриману інформацію.

Можна запам’ятати одну нехитру фразу і ви завжди зможете себе перевірити, чи потрібно писати м’який знак: Де Ти З’їСи Ці ЛиНи. Усі приголосні у цьому реченні «дружать» з м’яким знаком і не проти його сусідства (при м’якій вимові, звичайно).

М’який знак полюбляє суфікси і часто там селиться. А місцем постійної прописки будемо вважати дієслова на – ться.

М’який знак не пишемо:

·       після б, п, в, м, ф: кров, степ, любов

·       після шиплячих (ще їжджу): вишня, дивовижні, нижній, ніжний, піч, кущ, ніч

·       після -р- у кінці складу або слова: лікар, монастир, перевір, секретар, тепер, тюрма , школяр, Харків, царка (хоча «царьок»)

·       у словах з буквосполученням -лц-, -лч-, якщо вони похідні від слова з -лк-: помилці – бо помилка, вилці – бо вилка

·       у словах з буквосполученнях -нц-, -нч-, якщо вони похідні від слова з -нк-: сторінці – бо сторінка, ялинці – бо ялинка, матінці – бо матінка

·       між подвоєними приголосними: знання, рілля, блакиттю

·       в кінці першої частини складних слів: шістсот, дев’ятсот

·       після -н- перед шиплячими: тонше, кінчик, менший, Уманщина

·       після -ц у вигуках і у словах іншомовного походження: бац, туц, буц, палац, паяц, кварц, шпиц, Суец

Здається, тут вимальовується дуже логічний висновок: якщо приголосний звук не належить загальному правилу (тримайте в пам’яті «Де Ти З’їСи Ці ЛиНи»), вимовляється твердо і до словозміни початкове слово не містило м’який знак, то м’який знак не пишемо.

М’який знак у словах іншомовного походження

За результатами МНТ, саме слова іншомовного походження відібрали такі потрібні бали у більшості випускників. Але людина вчиться на своїх помилках, а мудра людина – на чужих. Будьмо мудрими і запам’ятаймо, що м’який знак у словах іншомовного походження пишеться після д, т, з, с, ц, л, н і дз за таких умов:

·       Перед я, ю, є, ї, йо: ательє, марсельєза, мільярд, бульйон, сеньйор, Мольєр, Ньютон,  Готьє, Картьє

Насправді, тут спрацював принцип милозвучності (і здорового глузду). Прочитайте слова вголос так, як вони написані у прикладах, тобто з м’якою вимовою. А тепер приберіть м’який знак – ви не впізнаєте ні месє Готє (месьє Готьє, звісно), ні письменника Молєра (Мольєра), ні ателє Картє (ательє Картьє).

·       Низка слів потребує вживання м’якого знаку за традицією

або відповідно до вимови: альбатрос, кольт, фільм; Альберт, Булонь, Рафаель, Чарльз, Шампань.

Тут нічого не поробиш, прийдеться запам’ятати слова.

 

Джерело:https://www.superprof.com.ua/blog/pravyla-vzhyvannia-myakogo-znaku/