Як розпізнати вставні слова в реченнях

У реченнях ми часто використовуємо слова на кшталт "мабуть", "на жаль", "звісно", "по-перше", "кажуть" – вони не впливають на зміст, але додають емоції, логіки або уточнень. Це вставні слова. Вони не є членами речення, але важливі для розуміння того, як мовець ставиться до сказаного. Розібратися з ними важливо, особливо якщо ви хочете грамотно писати й розставляти розділові знаки.

Що таке вставні слова?

Вставні слова (або словосполучення і речення) – це слова, які виражають думку, емоцію, джерело повідомлення чи логічний зв’язок, але не є частинами основного змісту речення. Їх можна прибрати – і граматична структура речення залишиться правильною.

Основні групи вставних слів

Основні групи вставних слів в українській мові поділяють за їхнім значенням та функцією у реченні.

Вставні слова, що виражають ставлення мовця до повідомлення. Наприклад: звичайно, безумовно, очевидно, мабуть, напевно, можливо, ймовірно, очевидно, без сумніву. Вказують на впевненість, сумнів, припущення.

Вставні слова, що виражають емоційне ставлення мовця. Наприклад: на жаль, на щастя, дивно, жахливо, слава Богу, на диво. Виражають емоції або оцінку.

Вставні слова, що виражають порядок думок, зв’язок думок. Наприклад: по-перше, по-друге, нарешті, отже, зрештою, таким чином. Допомагають структурувати виклад думок.

Вставні слова, що вводять пояснення, уточнення. Наприклад: до речі, власне, точніше, іншими словами, скажімо, простіше кажучи. Служать для уточнення або роз’яснення.

Вставні слова, що посилюють або пом’якшують висловлювання. Наприклад: власне, як-небудь, взагалі, в цілому, приблизно. Змінюють інтенсивність або характер твердження.

Де в реченні розташовуються вставні слова

Вставні слова можуть розташовуватися практично будь-де у реченні: на початку, в середині або в кінці. Зазвичай вони виділяються комами, тире або дужками, бо не є членами речення.

Приклади: На жаль, він не прийшов. Він, мабуть, забув про зустріч. Ми підемо в парк завтра, до речі.

Як визначити вставне слово в реченні

Вставне слово не є членом речення, перевірте, чи можна вилучити це слово без зміни граматичної структури і смислу речення. Якщо так – це вставне слово.

Вставні слова не відповідають на питання (хто? що? де? коли? як? чому?). Їх можна замінити синонімічними вставними словами без зміни граматики речення.

Приклад для перевірки: Він, звичайно, прийде завтра.

Без «звичайно» речення залишається граматично правильним: «Він прийде завтра».

«Звичайно» не відповідає на питання підмета або присудка – це вставне слово.

 

Поширені вставні слова

Ось приклади найчастіше вживаних вставних слів:

·       Упевненість: звісно, безумовно, дійсно, справді.

·       Сумнів: мабуть, можливо, здається, напевно.

·       Оцінка ситуації: на жаль, на щастя, дивно, соромно.

·       Порядок думок: по-перше, отже, зрештою, наприклад.

·       Джерело: кажуть, як відомо, на мою думку.

·       Звернення до співрозмовника: уяви, бачиш, погодься, розумієш.

Вставні слова – пунктуація

Вставні слова виділяються комами:

·       На початку речення: Звичайно, я допоможу.

·       В середині речення: Це, безумовно, чудова новина.

·       В кінці речення: Я не піду, здається.

Інколи замість коми ставиться тире.

До складних випадків уживання розділових знаків у реченнях зі вставними словами належать такі, у яких поряд опиняються вставні слова та сполучники.

Запам’ятайте, що кому не потрібно ставити лише тоді, коли вставне слово вживається з «а» або «але», які стосуються його, а не структури речення: А може, власне, і не в тому справа.

Запам’ятайте:Завжди є вставними слова «отже», «мабуть», «по-перше», «щоправда».

Натомість ніколи не вживаються в ролі вставних лексем «навіть», «адже», «все-таки», «наче», «принаймні», «мовби», «немов», «неначе», «буквально», «за традицією», «як-не-як».

Зверніть увагу!

Вставні слова в усному мовленні завжди вимовляємо зниженим тоном та у прискореному темпі, а перед ними та після них слід робити паузи.

Джерело: https://nenws.com/suspilstvo/samoosvita-ua/yak-rozpiznati-vstavni-slova-v-rechennyah-spisok-pravila-ta-prikladi/