Слова з
рядка в рядок переважно переносимо за складами. Проте не слід плутати правила поділу слова на склади з
правилами переносу.
Спочатку
розберемося, як слова ділимо на склади. З голосними фонемами в усному мовленні
пов’язаний поділ слова на склади, у писемному – допустимі переноси частин слова
з рядка в рядок.
• У слові
стільки складів, скільки є голосних звуків.
• Приголосний,
який стоїть безпосередньо перед голосним і у вимові зливається з ним, належить
до того самого складу, що й голосний: че-ка-ють (а не чек-ай-уть),
спо-ді-ва-ти-ся, си-джу, бо-йо-вий.
Але якщо префікс або частина
складного слова закінчується на приголосний, то перед наступним голосним цей
приголосний відходить до попереднього складу: розорати, без-іменний,
пед-інститут, пів-острів.
• Між
голосними може бути не один, а два й більше приголосних звуків, як, наприклад,
у словах: каз-ка, се-стра. Тоді
поділ на склади відбувається так, щоб гучність звуків на початку кожного складу
поступово наростала. Тому:
сонорний, що
стоїть перед приголосним, відходить до попереднього складу: чай-ка, гол-ка,
гор-дий, зав-жди, пір’-їн-ка, вій-на;
дзвінкий, що
стоїть перед глухим, теж відходить до попереднього складу: каз-ка, книж-ка,
гряд-ка, зуб-ці, в інших випадках приголосні переважно відходять до наступного
складу: се-стра, ру-шник, у-смі-шка, ре-п’ях.
• Склади
бувають відкриті і закриті. Склад, що закінчується на голосний звук, називається
відкритим: го-ра, го-во-рю. Склад, що закінчується на приголосний звук,
називається закритим: гір-ський, край-ній, ком-форт.
А
тепер розберемося з правилами переносу слів.
Частини слів
із рядка в рядок переносяться так, як ці слова на слух діляться на склади:
кар-ти-на, ра-джу-ся, за-твер-дже-но, над-зви-чай-ний.
Не можна:
а) залишати
чи переносити одну букву, тому такі слова, як олія, одяг, удар, ящик, мрія, не діляться для переносу;
б) розривати буквосполучення дж, дз, які позначають одну фонему:
си-джу (а не «сид-жу»), хо-джу (а не «ход-жу»), ґу-дзик (а не «гуд-зик»);
але: від-жив
(а не «ві-джив»), під-звіт (а не «пі-дзвіт» і не «підз-віт»);
в) у
складному слові відривати від другої частини одну букву, якщо вона не становить
складу: дво-значний (а не «двоз-начний»), само-скид (а не «самос-кид»), земле-власник
(а не «землев-ласник»);
г) розривати
ініціальні, а також комбіновані абревіатури: ЧАЕС, УНІАН, МАГАТЕ, НАТО.
Апостроф і м’який
знак завжди залишаються при попередній букві: бур’-ян,
об’-єм, паль-ці.
Також не
можна:
а) відривати
скорочення від слів, яких вони стосуються:
М. С.
Грушевський (а не «М. С. // Грушевський»), проф. Тоцька (а не «проф. //
Тоцька»), 2002 р. (а не «2002 // p.»), 25 км (а не «25 // км»), 200 куб. см (а
не «200 // куб. // см»);
б)
переносити закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс:
2-го (а не
«2- // го»), 16-му (а не «16- // му»);
в) розривати
графічні скорочення: т-во, р-н, вид-во, і т. д., і
т. ін., і т.
я.
Слова,
подані повністю, можна будь-як переносити з рядка в рядок незалежно від їхнього
значення: у // нас, пан // Михайло, професор // Круть, Іван // Петрович, 1991
//рік.
Не можна
переносити в наступний рядок розділові знаки (крім
тире), дужку або лапки, які закривають попередній рядок, а також залишати в
попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.
Джерело: https://zno.if.ua/?p=1416
Коментарі
Дописати коментар