Правильні привітання та прощання в українській мові є важливою частиною етикету та культури спілкування.
Не буває й дня, щоб ми з кимось не привіталися. Вітання – один з давніх елементів суспільного етикету, тому й слів для нього понавигадували чимало – від коротких і стандартних до свіжих, незвичних і часом цитатних.
Олександр Авраменко наголошує, що вітаючи когось вранці, важливо використовувати родовий відмінок, а вдень і ввечері - називний відмінок.
Думаючи про те як правильно вітатися українською – важливо пам'ятати, що час дня відіграє головну роль у конструкції вітання. Використання формальних привітань є важливим у професійних або офіційних ситуаціях, або ж коли ви мало знайомі із співрозмовником – тоді необхідно дотримуватися відповідних етичних норм. У неформальних ситуаціях, наприклад, серед друзів або рідних, можна використовувати більш прості та неформальні привітання.
Як правильно вітатися українською – формальні
привітання
Добрий
день!
Добридень!
Мої
вітання!
Радий
вітати Вас!
Бажаю
доброго дня!
Бажаю
доброго вечора!
Радий
вас бачити!
Вітаю!
Ласкаво
просимо!
Доброго
ранку!
Добрий
вечір!
Добривечір!
Доброї
ночі!
Як
правильно вітатися українською – неформальні
привітання
Привіт!
Здоров
був!
Здоровенькі
були!
Доброго
здоров’я!
Доброго
здоров’ячка!
Здоров!
Зазначимо,
що привєт, здрастє, яка встреча і подібне – недоречно вживати у будь-якій ситуації,
оскільки такі слова та вислови не є літературними. Попри те, що слово прівєт
доволі часто вживають у розмовному стилі, воно є російським.
Українською
мовою коректно вживати привіт або вітаю.
Як прощатися українською мовою без російського «пока»: добірка відповідників
Як
прощаються українці. Та як завгодно.
До
речі, саме слово «прощання» і «прощатися» походить із тих часів, коли було
заведено просити пробачення перед розлукою / розірванням контакту. Дехто й досі
так робить: ми на власні вуха не раз чули від родичів перед прощанням фрази
типу «простіть, коли шо було не так».
Отже,
які бувають прощальні формули?
Перший
тип – фрази про перспективу повторного бажаного контакту:
До
побачення! / Побачимося!
До
зустрічі! / Зустрінемося!
До
зв’язку! / Зв’яжемося!
До
завтра/вечора/вівторка/вихідних!
Спишемося!
/ Зідзвонимося!
Другий
тип – позитивні побажання на майбутнє:
Хай/нехай
щастить!
Усього
найкращого!
Бувайте
здорові!
Щасливо!
Щасливої
дороги!
Успіхів!
Ну,
і
третій тип – це, власне, чиста прощальна формула або її заперечення:
Проща(ва)й(те)!
/ Не прощаємося!
Кажучи
«не прощаємося!», мають на увазі, що наступна зустріч буде досить скорою,
найчастіше – в межах дня.
«Пока» та «па-па»
Розібравшись
у всіх можливих формулах і комбінаціях, ми не кривитимемо душею й чесно скажемо
собі, що чимало людей прощається словами «пока» чи «па-па». Що це за слова?
Російське
«пока» – рідний брат польського na razie й чеського zatím: усе це обрубки
повних формул типу «(ну а) поки (до побачення)», якими дають знати, що контакт
розірвано не назавжди і є перспектива його бажаного поновлення. Здається,
українське «поки» цієї функції зовсім позбавлене (спробуйте з кимось
попрощатися голим словом «поки»). А втім, Святослав Караванський у «Російсько-українському
словнику складної лексики» (2012) таки подає українське «тим часом» як
відповідник до російського «пока! (до побачення!)», й так само роблять укладачі
«Російсько-українського словника сталих виразів» (1959). Редакції складно
зрозуміти, чим мотивовані такі ходи, – але, може, хтось і каже одне одному на
прощання «тим часом!».
Формула
ж «па-па» прийшла до нас із польської, де, як зазначено на сайті мовних порад
від Інституту мовознавства, походить із дитячої мови. Словами «па-па»
прощаються польські діти, махаючи при цьому рукою в такт.
Тож вітайтесь і прощайтесь з рідними,
близькими і незнайомцями лише правильною українською!
Джерело:https://life.liga.net/.../uspikhiv-ta-nekhai-shchastyt...
Коментарі
Дописати коментар