Для досягнення більшої милозвучності в українській мові існують чергування звуків. Кожен із різновидів чергування виконує певну функцію. Сьогодні пропонуємо поговорити про чергування звуків у – в та і – й.
В
українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-,
в-
у словах.
«У» вживаємо
для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:
– між приголосними: наш учитель, десь у хлібах кричав перепел;
– на початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Д. Павличко);
– незалежно
від закінчення попереднього слова перед наступним в, ф, а також перед
сполученнями літер -льв-, -св-, ----тв-, -хв- і под.: сидимо у
вагоні;
– після паузи, що на
письмі позначена комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками,
перед приголосним: Стоїть на видноколі мати – у неї вчись (Б. Олійник).
«В» уживаємо для того, щоб уникнути збігу голосних:
– між голосними: У нього в очах засвітилася відрада (Панас Мирний);
– на початку речення перед голосним: В очах його жила надія;
– після
голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, -льв-, -св-, -хв- і
под.): Пішла в садок вишневий (Т. Шевченко).
У – В не
чергуються:
– у словах, що
вживаються
тільки з «в» або тільки з «у»:
* вдача,
вклад, вправа, вступ (удача, уклад, управа, уступ – з іншим значенням);
* взаємини,
влада, власний, властивість, вплив і т. ін.;
* увага,
ударник, узбережжя, указ, умова, усталення, установа, уява, а також у похідних
утвореннях:
* вступний,
владар, уважність та ін.;
– у власних
іменах і в словах іншомовного походження: Вдовенко, Врубель, Владислав,
Угорщина, Удовиченко, увертюра, утопія та ін.
Сполучник «і»
та початковий ненаголошений «і» в ряді випадків чергуються з «й»
у тих же позиціях, що й «у – в».
«І»
вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важкого для вимови:
– після
приголосного або паузи, що на письмі позначається крапкою, комою, крапкою з комою,
двокрапкою, крапками, дужками, перед словами з початковим приголосним звуком:
Нема вже тієї хатини. І я в сивині, як у сні (Д. Павличко);
– на початку
речення: І долом геть собі село понад водою простяглось (Т. Шевченко);
«Й» уживається, щоб
уникнути збігу голосних:
– між
голосними: У садку співали Ольга й Андрій;
– після
голосного перед приголосним: Навчає баєчка великого й малого (Л.
Глібов).
Чергування і
– й не відбувається:
– при
зіставленні понять: дні і ночі, батьки і діти;
– перед
словом, що починається на й-, є-, і-, ю-, я-: Ольга і
Йосип – друзі;
– після паузи: Щось такеє бачить око, і
серце жде чогось
(Т.
Шевченко).
Отже,
милозвучність української мови є однією з її найбільших переваг, і правильне
чергування звуків «у» та «в» відіграє в
цьому значну роль. Знання цих правил допоможе вам краще володіти мовою. А вміння
застосовувати ці правила на практиці підвищить рівень вашої мовної культури. Не
забувайте, що грамотність – це ключ до успіху.
Джерело: https://ukr-mova.com/gramatyka/cherhuvannya-u-v-i-y
Коментарі
Дописати коментар