На межі зникнення. Кримськотатарська та караїмська мови

        За даними ЮНЕСКО наразі у світі існує близько 7000 мов, половині з яких загрожує зникнення, і через те, що сьогодні більша частина населення переходить на мови, що домінують у світі – такі як англійська, китайська, іспанська – ця кількість лише зростає.

Лише за минуле століття зникло близько 600 мовних систем і, за словами дослідників, одна з них зникає кожні два тижні. Опинилися на межі зникнення і кримськотатарська та караїмська мови.

Кримськотатарська мова

За оцінками ЮНЕСКО, кримськотатарська мова перебуває під загрозою зникнення вже 15 років, та насправді це лише умовна цифра, адже мовна дискримінація триває понад пів століття. Основними причинами зникнення мови вважають депортацію кримськотатарського населення 1944 року та окупацію Криму 2014 року.

Кримськотатарська мова належить до кипчацької групи тюркських мов. Вона сформувалася у XIV–XVII столітті у період існування Кримського ханства й поширювалася на території сучасного Криму, південних областей України (зокрема Херсонської та Запорізької), частини Кубані й Північного Кавказу, а також на землях сучасної Молдови та Румунії.

За весь період існування кримськотатарська графіка зазнала значних змін. У XIII–XIV столітті писемність формувалася на основі арабського алфавіту, а в другій половині XIX століття кримськотатарський просвітник Ісмаїл Гаспринський запропонував реформувати алфавіт з урахуванням особливостей кримськотатарської.

Та після 1929 року під впливом радянської влади арабську графіку змінили на латинізований алфавіт. Такий перехід був частиною політики «латинізації» для всіх мов тюркського походження, тож представники кримськотатарської спільноти підтримали його.

Проте вже у 1938 році радянська влада у межах асиміляційної політики перевела латинську абетку на кирилицю, що взагалі не відповідала фонетиці кримськотатарської.

Після відновлення незалежності України, представники кримськотатарської спільноти прохали змінити кириличну графіку, проте лише у квітні 2025 року Верховна Рада України затвердила новий правопис кримськотатарської мови, який базується на латиниці.

Після депортації 1944 року, кримськотатарська мова була заборонена, а багато пам'яток культури та літератури знищено. У 2015 році Верховна Рада визнала цю депортацію геноцидом кримськотатарського народу.

«Не було шкіл, не було викладачів, не було нічого. Люди намагалися виживати і про мову не думали», – розповідає філолог Арслан Фазилов, і зауважує, що саме це завадило попередньому поколінню передати мову наступному.

Мовна ситуація після окупації Криму у 2014 році лише погіршила наявну проблему, адже російські окупанти переслідують будь-які прояви націоналізму. Зокрема, однією з найбільш вагомих проявів дискримінації є обмеження освіти кримськотатарською мовою, незважаючи на її офіційний статус.

Загалом точна кількість носіїв кримськотатарської не відома, проте сходознавець Самір Бєлджуді, який спеціалізується на дослідженні тюркських мов, зазначає, що нею говорить до 300 тисяч людей.

Попри заборони в окупованому Криму, в Україні активно підтримують кримськотатарську мову: діють безкоштовні курси, інтегровані шкільні та університетські програми, видавництво Kitap Qalesi публікує книги, проводять літературний конкурс Qırım inciri та створено Національний корпус мови – електронну базу текстів кримськотатарською для досліджень і навчання.

Лінгвісти та філологи працюють над залученням сучасних технологій та штучного інтелекту для того, щоб надати мові нові шляхи функціонування та поширювати її у цифровому просторі.

Напередодні повномасштабного вторгнення Кабмін затвердив десятирічну Стратегію розвитку кримськотатарської мови, що передбачає її підтримку в освіті, медіа, культурі та публічному просторі з метою збереження і передання мови наступним поколінням.

Караїмська мова

У 2021 році президент України підписав закон «Про корінні народи України», який визначає, що корінними народами України, які сформувалися на території Кримського півострова, є кримські татари, караїми та кримчаки.

Караїмська мова також належить до кипчацької групи тюркських мов та має подібні риси з кримськотатарською, адже обидва народи проживали на невеликій території Криму.

«Вони є дуже схожими, але це різні мови все одно. І схожість, наскільки мені відомо, настільки велика, що, коли я читав, наприклад, фольклор караїмською мовою, я міг зрозуміти там до 90 %, просто знаючи кримськотатарську мову. Окремі слова мені потрібно було шукати в перекладі», – зазначив представник України на Постійному форумі ООН з питань корінних народів Сулейман Мамутов.

Назва «караїм» з'явилася за посередництвом релігії. Так, слово «кара» перекладається з єврейської мови як «читати», а «карай» – як «читач». До того ж в юдаїзмі «карай» – це знавець священних текстів.

Караїми живуть на території Кримського півострова з XIII століття, а з кінця XIV століття розселяються і в інших регіонах України, Польського королівства та Великого Князівства Литовського.

Існує кілька версій того, звідки походить народ:

караїми – це тюрки, які прийняли ананітство ще в Хозарському каганаті;

караїми – це етнос, що сформувався в Криму через асиміляцію євреїв з тюрками, які з XIII століття з'являються на півострові;

караїми – це група євреїв, послідовників доталмудичного юдаїзму, що асимілювалися з тюркськими народами в Хозарському каганаті та осіли в Криму.

Цей корінний народ Криму від кримських татар та кримчаків відрізняється передусім релігією – караїмізмом. Вони визнають лише книги Танаху: Тору, Невіїм, Ктувім (або у християнській традиції – Старий Завіт), та сповідують віру, засновану на цих писаннях без доповнень, без обов'язкових догматів, коментарів, загальнообов'язкових для всіх.

Через те, що для широкого загалу караїми вважалися просто євреями – подібну думку формували юдейська віра, єврейський алфавіт та єврейські імена, – під час радянської антисемітської політики караїмський народ був змушений відстоювати свою національну ідентичність.

Міський голова Євпаторії Семен Дуван (за походженням караїм) у вересні 1938 року поїхав до Берліна, де вимагав від міністра внутрішніх справ провести експертизу і визнати етнічну окремішність караїмів.

У експертних оцінках доводили, що караїми – не євреї. Ці висновки в майбутньому врятували народ від повного знищення. Проте це не заперечувало того факту, що радянська влада постійно переслідувала караїмів та робила все можливе, аби придушити існування народу.

«Закрили всі структури, де караїми мали можливість гуртуватися. Таким чином вони об’єднувалися лише на рівні особистих відносин – міжродинних, дружніх. Водночас збільшилася кількість шлюбів із представниками інших релігій і етносів, відбувалася асиміляція», – розповідає голова Харківської караїмської релігійної громади газзан Олександр Дзюба.

Нині в умовах російської окупації та виїзду значної частини караїмів за кордон підтримувати мову й культурну ідентичність стало значно складніше.

Караїмська мова перебуває у критичному стані, адже її носії – переважно люди похилого віку з невеликих громад – практично не передають мову наступним поколінням.

Матеріальна база для вивчення караїмської мови також бажає кращого: окрім уроку, присвяченого кримському діалекту, спеціалізованих навчальних видань майже немає.

Існує опис караїмської мови, що охоплює галицький, тракайський і кримський діалекти, однак його викладають не українською мовою. Граматики, зокрема праці Мусаєва, залишаються єдиними актуальними матеріалами.

Джерело: Суспільне. Культура: 10 мов, які перебувають під загрозою зникнення

https://suspilne.media/culture/1077287-10-mov-aki-perebuvaut-pid-zagrozou-zniknenna/

Дізнавайтеся більше з дописів нашого блогу:

Збереження кримськотатарської, караїмської та кримчацької мов в Україні

https://promovu2024.blogspot.com/2025/05/blog-post_26.html

Кримчацька, караїмська та кримськотатарська на межі зникнення: як врятувати мови корінних народів України

https://suspilne.media/crimea/1022769-krimcacka-karaimska-ta-krimskotatarska-na-mezi-zniknenna-ak-vratuvati-movi-korinnih-narodiv-ukraini/

Підтримаємо мову кримських татар

https://promovu2024.blogspot.com/2024/02/blog-post.html