Кримськотатарська
мова — носій історичної тяглості, світоглядної структури та культурного досвіду
народу, що впродовж століть зберігав зв’язок із землею попри депортації,
асиміляційні політики й вимушене розселення.
Мова
почала формуватися на початку 5-6 ст. н. е і входить до кипчацько-ногайської
підгрупи тюркських мов алтайської мовної родини. Її система охоплює три
діалекти: південнобережний (yalıboylü), середній (tat або orta yolaq — взятий
за основу літературної мови) та степовий (noğay). Вона вирізняється розвиненою
здатністю утворювати слова шляхом поєднання різних морфем, породжуючи
експресивні та нюансовані значення, відсутністю граматичного роду, специфічними
приголосними (q, ğ, ñ), синтаксисом з дієсловом наприкінці речення.
У
різні історичні періоди мова функціонувала в трьох графічних системах —
арабській, латинській та кириличній. Перехід до кирилиці в 1930-х роках
відбувався під тиском радянської політики уніфікації та супроводжувався згортанням
мовних реформ, започаткованих на Всекримській орфографічній конференції 1927
року.
Саме
на вшанування цієї конференції, що відбулася 10–12 вересня 1927 року, 30 травня
2024 року Меджліс кримськотатарського
народу ініціював встановлення в Україні Дня кримськотатарської мови та
літератури 10 вересня. У межах конференції було закладено основи сучасної
літературної мови: затверджено перехід до латиниці, норму середнього діалекту
та стандарти орфографії. Попри репресивне згортання цих реформ, вони стали
підґрунтям для подальших мовних відновлень у незалежній Україні.
Сьогодні
кримськотатарська мова офіційно визнана однією з мов корінних народів України,
однак продовжує перебувати у вразливому становищі. За класифікацією ЮНЕСКО, вона належить до мов, що перебувають під
загрозою зникнення.
https://promovu2024.blogspot.com/2025/08/blog-post.html
Цей
статус зумовлений як тривалим періодом насильницької депортації, так і
сучасними викликами, пов’язаними з тимчасовою окупацією Криму, де проживає
більшість носіїв мови. У ряді випадків фіксуються спроби витіснення мови з
освіти, публічного мовлення й культурного простору.
Попри
ці ризики, Україна демонструє
послідовність у підтримці мовних прав кримськотатарського народу.
Так,
4 квітня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив новий правопис
кримськотатарської мови, який базується на латинській графіці. Документ
розроблено Робочою групою при Державній службі України з етнополітики та свободи
совісті та затверджений Національною комісією з питань кримськотатарської мови
відповідно до урядового розпорядження 2023 року. Сама латинка затверджена у
2021 році.
Важливим
компонентом мовної політики є символічне й публічне визнання ролі мови як
основи національної ідентичності. Саме тому ініціатива щодо встановлення 10
вересня Днем кримськотатарської мови та літератури має не лише комеморативне, а
й практичне значення: вона сприяє популяризації мови, розширенню її видимості у
публічному просторі, активізації громадського інтересу, а також підтримує
міжкультурну взаємодію між кримськотатарською та українською спільнотами.
Зазначена
ініціатива була схвалена Меджліс
кримськотатарського народу / Qırımtatar Milliy Meclisi,
науковцями, громадськими організаціями, а також підтримана народними депутатами
України Mustafa
Jemilev і Ахтем Чийгоз. У травні 2024 року Меджліс направив відповідне
звернення до Міністерства культури та інформаційної політики України,
запропонувавши зафіксувати дату 10 вересня як національний День
кримськотатарської мови та літератури.
Запровадження
цього дня дозволить вшанувати внесок мовознавців, письменників і викладачів,
які працювали над відновленням мови у ХХ та ХХІ століттях; посилити
інституційний захист мовних прав корінного народу; сприяти довгостроковому
збереженню кримськотатарської як мови міжпоколінної комунікації; забезпечити
виконання зобов’язань України в межах міжнародних документів про права корінних
народів. Ініціатива щодо встановлення Дня кримськотатарської мови та літератури
є необхідною частиною мовної політики в умовах воєнного часу та у перспективі
післявоєнної реінтеграції Криму.
10 вересня 2025 р. о 14:00 буде
проведено захід у ліцеї "Birlik School".
У програмі
заходу:
- вистава
«Молитва ластівок» (“Qarılğaç duvası”) за однойменним оповіданням Номана
Челебіджихана;
- читання
уривків з творів кримськотатарської літератури громадськими діячами;
- круглий
стіл, присвячений питанням розвитку кримськотатарської мови і затвердженому
Правопису кримськотатарської мови, за участю мовознавців, викладачів і
активістів;
- активності
кримськотатарською мовою для дітей: народні ігри, змагання, творчі завдання;
- частування
гостей традиційною кримськотатарською кавою.
Захід
організовано Меджлісом кримськотатарського народу у партнерстві з Інститутом
розвитку кримськотатарської мови, Birlik School - кримськотатарський ліцей, за
підтримки громадської ініціативи Кримський Фронт.
Місце
і час проведення: 14:00, ліцей Birlik School, Київська обл., с. Чайки, вулиця
Грушевського, 3.
Також
в цей день, 10 вересня, о 19:00
відбудеться відкрита панельна дискусія "Кримськотатарська
мова в українському Криму: статус, шляхи забезпечення функціонування і
застосування".
У розмові
братимуть участь:
- Рефат
Чубаров – Голова Меджлісу кримськотатарського народу,
- Ольга
Куришко – Постійна Представниця Президента України в АР Крим;
- Віктор
Єленський – Голова Державна служба України з етнополітики та свободи совісті.
Модеруватиме
дискусію Mustafa Ametov - Голова ГС "Інститут розвитку кримськотатарської
мови" Qırımtatar Tiliniñ İnkişafı İnstitutı.
Захід
організовано Меджлісом кримськотатарського народу у партнерстві з
Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим,
медіаініціативою Crimea Daily, ініціативою Qadın Didanı, об'єднаною ініціативою
Кримський Фронт та книгарнею «Сенс на Хрещаткику».
Реєстрація
за посиланням https://cutt.ly/mrXQwczy
Докладніше: https://www.facebook.com/share/1AuabpR2zi/
Місце
і час проведення: 19:00, Книгарня Сенс, вулиця Хрещатик, 34, 2 поверх (мала
зала).
Чекаємо
кожного, хто підтримує розвиток мови і літератури кримськотатарського народу!
Коментарі
Дописати коментар