«Поліцейський» чи «поліціянт»? Мовознавці
обговорюють вже не перший рік. То ж як правильно називати представника поліції?
В
українському суспільстві та медіапросторі не вщухають суперечки щодо того, як
правильно називати представників Національної поліції. Одні звикли до
офіційного варіанту, інші – намагаються
уникати кальок і говорити відповідно до норм української мови.
Сучасні
академічні словники української мови та офіційні державні документи, зокрема
закони, наразі фіксують лише один варіант – «поліцейський». Його використовують
і як іменник (наприклад, «поліцейський прибув на виклик»), і як прикметник
(«поліцейський відділок»).
Чому
слово «поліцейський» критикують філологи
Попри
те що в законах закріплено саме слово «поліцейський», провідні українські
мовознавці радять відмовлятися від нього. На їхню думку, воно має виразний
російський вплив.
Олександр
Авраменко зазначає, що буквосполучення -ей- у слові «поліцейський» не
характерне для української мови. Це запозичення з російської. Натомість
мовознавець рекомендує вживати іменник «поліціянт», а як прикметник – слово
«поліційний» (наприклад, «поліційний автомобіль»).
Олександр
Пономарів, доктор філологічних наук, також наполягав, що російське слово
«полицейский» українською слід перекладати як «поліціянт».
Катерина
Городенська, докторка філологічних наук і професорка, підтримує колег. Вона
наголошує, що форми «поліціянт» та «поліційний» є значно органічнішими для
української мовної системи.
Як
усе-таки говорити правильніше
«Поліцейський»
– офіційний варіант, закріплений у законодавстві та нормативних документах.
«Поліціянт»
і «поліційний» – слова, які низка українських мовознавців вважає більш
природними для української мови та рекомендує використовувати в повсякденному
мовленні й публіцистиці.
Коментарі
Дописати коментар